top of page

No place like home

Оновлено: 20 січ.


Всі ми родом з дитинства.

Розкажу про свої рідні місця.

Напала шалена ностальгія.



 

Бровари

Говори не говори, краще місто — Бровари


Я народилася і виросла у славному місті Бровари.

Про це місто згадував Шевченко у своїй Катерині, воно розташоване коло столиці та має свій затишок. Та у дитинстві до Броварів у мене було неоднозначне ставлення.

Мені здавалося воно містечковим, а Київ манив своїми вогнями.


Я дитя 90-х і чудом та вихованням батьків виросла благополучно у зовсім несприятливому у той час середовищі.

Мені допомогли влучні пояснення батьків, їх застороги та сильний інстинкт самозбереження. Ще я займалася бойовим мистецтвом Ушу (досить дивний вибір для дівчинки) та ввечері не шастала надворі.


Це був той період коли багатоповерхівки ще не виглядають привабливо, усі під'їзди прикрашаються клумбами, інколи навіть зі старих шин (і лебеді о Господи!), під'їзди зсередини виглядають огидно, все обмальовано графіті чи видовбані ключами імена тих хто вирішив лишити своє послання у вічності.


Дороги у нас завжди були в дірках або латках та тільки мені вартувало закінчити школу, вступити до універу, піти на роботу і переїхати в Київ, як місто почало активно будуватися і навіть парк в якому було лячно одній гуляти почали вдосконалювати та перебудовувати.

А потім ти приїздиш до батьків в гості та не встигаєш отямитися, як забудовано цілі райони, там де був колись пустир чи сад — вже супермаркети, торгові центри й житлові комплекси. А ти вже насилу згадуєш, що ж там було раніше.

Зараз же - я кайфую від Броварів, закладів які тут відкрились, краси парків і доставки від Сільпо 😂😂😂 та планую своє життя тут.


 

КТ

Home Sweet Home


Я переїхала до Києву у 2014 році, як вийшла заміж, відразу ж в ЖК Комфорт Таун та все одно майже щосуботи відвідувала батьків, своїх або чоловіка.

Так вийшло що всі друзі, батьки, куми й кумасі залишилися у Броварах, а нових друзів у Києві ми не знайшли. Ті що вже там мешкали, проживали так далеко від нас через що часто бачитися не вдавалось.


Народилася перша донька, я зрозуміла як мені комфортно вдома та на території нашого ЖК, виходити за межі його кольорових будиночків бажання не виникало.

Але з народженням другої доньки - переїзд в Бровари виглядав логічним.

Скільки можна кататися туди-сюди?

Ми придбали таунхаус. Почали ремонт і ... почалася війна.




 


Дача

Good souvenirs



Літо зазвичай ми проводили на дачі.

Там суцільні флешбеки у моє дитинство: бабуся, черешня, річка, пляж, сусіди, друзі, велосипед, шовковиця, гамак, бридж, шашлики, вентилятор, теплиця, комарі 😂, газон, літній душ, сонцезахисний крем і книжки, журнали, фільми.

Дачу вперше я відвідала коли мені було 2 тижні від народження.

Там пройшли мої найкращі літні канікули.

Це відчуття спеки та тягучості часу коли тобі нікуди не потрібно, ти належиш сам собі й робиш що хочеш.


Після смерті бабусі ми намагались ушляхетнити будиночок і територію, та мені не хотілося робити все-все сучасним, бажалося лишити дачний вайб.

Дача це завжди місце де ми майже не буваємо самі, більше з друзями, місце щасливих спогадів і моментів. Місце, в яке я так мріяла привезти другу донечку та обов’язково це зроблю! У мене навіть є хештег в інсті #VILLAMARINA😂


В кожного з нас є своя історія походження, свого коріння, сьогодні я ностальгую за тим життям яке в нас відібрали, яке чекає нашого повернення та вірю, що вже скоро наша Перемога і грандіозне святкування всією країною. Дуже хочеться додому у вільну Україну. Because there's no place like home.



Обіймаю!


 


27 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comentários


bottom of page